COCAIN Эквадор Уссурийск

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Shmaляю в стиле роли наркомана!

Эй, братишки и сестренки, сёдня я хочу вам поведать историю про то, как я прикупил кокоса да и кинулся собирать права на управление виртуальным автомобилем, ваще абшабашенно это было!

Закладки, закладки, кто их не знает! Вот однажды, качусь я по просторам интернета, в поисках ровного шопа, где можно было бы прикупить себе немного пахнущего леда. Не, ну а как без этого? Я же не просто наркоман, я наркоман в тренде, поэтому собираю только качественную химию исключительно из проверенных источников!

И тут, ка-а-ак в глаза попался мне один лэдоходный ролик на YouTube. Пацан рассказывает, как у него подгоревает подошва, прям вот пятка, от вкуривания этого закладочного говна. Говорит, что оно там и шмаляет, и на ровном шопе покупает, и даже права на нём сдал. Сел на иглу и поехал, гонял на своём виртуальном авто по виртуальным дорогам, ощущал себя королём улиц. Ну и я подумал, а почему бы и мне не поиграть в эту адскую игрушку?

Я тут же закупился ледом в своём ровном шопе, ожидая своей посылки с нарко-кунг-фу-маньяком от почты России. Пацаны, вы не представляете, какого адреналина я испытывал в ожидании этой посылки, ждал, словно маленький ребёнок подарка от Деда Мороза!

И вот, спустя долгие двадцать лунных дней, появилась она – моя долгожданная посылка с ледом. Я прыгнул от радости, словно получил ящик пивка на вечеринке. Надел перчатки, аккуратно всё распаковал и даже провёл качественную проверку – всё оказалось на высоте, настоящий лёд, а не какая-то подделка!

И вот, полон силы духа, я решил пойти на виртуальное собеседование, чтобы сдать на права. Что было дальше, братишки? Я взял свою самую смёртельную дозу и отправился на испытания за рулём в поисках приключений.

Я ощущал себя на кумарах, словно полетел на Марс в поисках новых ощущений! Каждый раз, когда падали мои рекорды на виртуальной трассе, я ощущал непревзойдённый кайф, словно вдыхал весь мир на одном дыхании.

Место	Время	Рекорд
1	3:45	120 км/ч
2	4:10	105 км/ч
3	4:30	95 км/ч

Ну, понимаешь, кругами я по трассе швырялся, как закладка в суматохе, и даже собирался уже записаться на реальные занятия в автошколу. Но, к сожалению, на моём пути возникли некоторые трудности, которые никак не связаны с моим нарко-шопингом.

Кошмар, братишки, кошмар! Я так шмалял лед, что у меня случилось нарко похмелье. Я проснулся на следующий день и понял, что даже сопровождающий меня на всём пути виртуальный андроид не сможет помочь мне в таком состоянии.

Короче говоря, главный посыл этой истории – держитесь, братишки! Нарки – это такое дело, которое можно встретить на своём пути; важно быть ответственным и заботиться о себе. Не шмаляйте закладки, не падайте на иглу, идите только по ровному шопу и всегда помните, что на нашей жизненной трассе важны не только рекорды, но и безопасность!

Stay clean, stay safe, stay strong!